Зазвичай навесні спеціалісти радять подбати про безпеку криничної води.
Чому?
Вода може бути одним із факторів передачі збудників кишкових інфекцій, гепатиту, поліомієліту, лептоспірозу, сибірської виразки, туляремії, бруцельозу та інших інфекційних хвороб.
Зараження цими збудниками може викликати серйозні захворювання та призвести до смерті.
У кожній п’ятій криниці Львівщини, де обстежували зразки води, були виявлені збудники інфекційний хвороб. Це дані за перші два місяці 2023-го року.
Виживання патогенних збудників у воді різна:
Тривалість виживання у воді холерних вібріонів – від декількох днів до декількох місяців.
Збудники черевного тифу та паратифів можуть виживати в проточній воді декілька днів, у стоячій – понад тиждень, в намулі на дні колодязя – від 2 до 3 тижнів.
Збудники дизентерії та лептоспірозу виживають у воді до 3 місяців.
Ризик інфікування води в колодязях зростає в зв'язку з атмосферними опадами, коли разом із дощовими водами до колодязів потрапляють забруднені стічні води з вмістом вбиралень, вигрібних ям, фермерських господарств та пасовищ, що знаходяться неподалік.
Забрудненню води сприяє:
- неналежне влаштування колодязів;
- наявність щілин та пошкоджень в стінках зрубу колодязя;
- відсутність покришки;
- потрапляння в колодязь гризунів, які можуть бути хворими на різні інфекції;
- вода в колодязях може інфікуватися патогенними збудниками через забруднені відра, якими користуються для забору води.
Поради для розташування та утримання колодязя
1. Знезараження води не дасть тривалого ефекту, якщо порушені вимоги щодо розташування та утримання колодязя.
2. Місця влаштування колодязів слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод.
3. Забороняється влаштовувати колодязі в місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених територіях.
4. Для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити “замок” із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку завглибшки 2 м і завширшки 1 м або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше, ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15 - 20 см та з ухилом від колодязя. Біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер.
5. Щойно побудовані колодязі слід вводити в експлуатацію лише після проведення санації та лабораторних досліджень якості води колодязя.
6. Щоб запобігти замулюванню та інфікуванню води, колодязь треба не рідше одного разу на рік очищати від намулу, при необхідності - ремонтувати та проводити дезінфекцію колодязя.
7. У випадку підтоплення колодязя використання води забороняється, у тому числі для миття посуду та інших побутових потреб. Санацію шахтних колодязів та знезараження води в них доцільно проводити тільки після повернення рівня ґрунтових вод до допаводкового періоду: відкачування води, його очищення та дезінфекцію.
Для проведення фахової дезінфекції колодязів слід звертатись до Державної установи “Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України”.
Крім дезінфекції, фахівці центру мають змогу провести хімічний та бактеріологічний аналіз води, що дає можливість оцінки безпечності використання питної води колодязів.
Дотримуйтесь порад фахівців, піклуйтесь про своє здоров'я!
Ірина СИСУН – лікар-дезінфекціоніст відділу епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики інфекційних хвороб ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ»
Comentarios