Упродовж останнього тижня на Львівщині зареєстровано 7 246 хворих проти 6 502 за попередній тиждень – ріст на 10%.
З них 880 людей, старших за 65 років (12%), та 2 591 дитина (36%).
Найбільша кількість хворих у Львівському районі – 4 264, з них 2 854 у Львові; у Стрийському районі – 831, Червоноградському – 604, у Яворівському – 530.
Госпіталізовано 258 хворих, з них 75 дітей та 63 людини, старших 65-ти років.
➡️ Коронавірус лабораторно підтверджено у 1420 проти 1146 за попередній тиждень – ріст на 20%.
З них 169 дітей (12%) та 326 людей, старших 65-ти років (23%).
Найбільше хворих за тиждень у Львівському районі — 982 (815 у Львові), Золочівському – 103, Червоноградському –100.
Госпіталізовано з діагнозом коронавірус 185 пацієнтів (13% від хворих), з них 53 дитини (29%) та 51 людина, старша за 65 років (28%).
Летальних випадків за тиждень у Львівській області не зареєстровано.
Не забувайте! Захворіли – залишіться вдома і повідомте сімейного лікаря. Є необхідність вийти за межі квартири – надягніть маску! Провакцинуйте батьків і людей з хронічними хворобами!
Якщо побачите такий автобус – підходьте! Там і вакцинують, і консультують!
За повідомленням МОЗ України
Вже понад 4,5 роки минуло з моменту, коли в Україні зафіксували перший випадок COVID-19.
З того часу пандемія значно змінилася, але вірус нікуди не зник — він став сезонним, як грип.
Вірус SARS-CoV-2 постійно мутує, і за ці роки ми зустріли безліч його варіантів: від Альфа та Дельта до Омікрон і Кракен.
Але що стоїть за цими назвами?
Усе почалося з А і В — двох найперших форм SARS-CoV–2, які були виявлені в Китаї наприкінці 2019 року. Проте вони поширювалися і мутували з утворенням варіантів та субваріантів вірусу.
Тож до їхніх назв експерти з ВООЗ додавали цифри: A.1, B.2.27, B.1.351 тощо. Така система неймінгу показувала від якого підвиду походить той чи інший штам вірусу.
І якщо для науковців все було зрозуміло, люди, далекі від науки, часто плутали ці назви, тож для простоти сприйняття вони почали вигадувати означення варіантів та субваріантів, відповідно до країни чи регіону, де ті були вперше виявлені. Так з’явилися «британський» і «південноафриканський» варіанти.
Проте такі «географічні» назви загрожували стигмою щодо цілих країн, тож у 2021 році ВООЗ довелося запроваджувати нову систему — тоді варіантам, які становили значну загрозу, присвоювали назви з літерами грецького алфавіту. Так з’явилися Альфа, Бета, Гамма і Дельта.
Водночас літери, які могли спричинити плутанину, наприклад, Nu (звучить як «новий»), або для декого чутливі, як-от Xi (прізвище президента Китаю) не застосовували.
Та коли з’явився Омікрон, система «зламалася», адже він об’єднав величезну кількість варіантів та субваріантів, мутацій — нові штами легко передавалися і вміли «обходити» імунітет, це спричиняло плутанину.
Наприклад, XBB.1.5 був також субваріантом Омікрону, він швидко циркулював і еволюціонував. Щоби краще інформувати громадськість про загрозу, цей підвид назвали Кракен на честь агресивного морського чудовиська зі скандинавського фольклору. Застосовували також назви з грецької міфології.
Передостанньою неофіційною назвою, яка була поширеною й у нас в Україні, стала Пірола (BA.2.86). Цей субваріант назвали не тому, що він сильно розповсюджувався (як Кракен), а тому, що мав 30 мутацій. Пірола — це астероїд. Але водночас і поєднання двох літер грецького алфавіту: Пі і Ро.
Та як бути з назвою «ФЛіРТ»? Тут — жодної грайливості — лише наука. Це позначення мутацій у шиповому білку (S-білку або спайк-білку), який дозволяє SARS-CoV–2 прикріплюватися до клітин тіла людини (F456L, V1104L і R346T). Вчені припускають, що мутації FLiRT дозволяють вірусу краще уникати нашого імунітету.
Kommentare