В Україні всі послуги з виявлення, діагностики та лікування туберкульозу є безоплатними для пацієнтів. Завдяки впровадженню нових підходів, лікування стає простішим, ефективнішим і швидшим, а пацієнти з діагнозом «туберкульоз» можуть лікуватися як амбулаторно — без госпіталізації, так, за потреби, і стаціонарно — в медичному закладі
Центр громадського здоров’я пояснює, як пацієнту в Україні пройти шлях від захворювання на туберкульоз до успішного завершення лікування, отримати безоплатну медичну допомогу та необхідну соціальну підтримку.
ВИЯВЛЕННЯ ТА ДІАГНОСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ
Якщо людина належить до груп ризику розвитку туберкульозу, з метою раннього виявлення захворювання, потрібно регулярно проходити скринінг на туберкульоз.
Важливими інструментами раннього виявлення є:
скринінгове анкетування (опитування);
рентгенологічне обстеження;
молекулярно-генетичне дослідження мокротиння або інших біологічних матеріалів, зокрема калу в маленьких дітей.
Якщо в людини є характерні симптоми, що свідчать про туберкульоз, потрібно негайно звернутися до сімейного лікаря, який, за потреби, направить на обстеження на консультацію до лікаря-фтизіатра
Першочерговим тестом для підтвердження захворювання на туберкульоз є молекулярно-генетичне дослідження біологічного матеріалу (GeneXpert), найчастіше це мокротиння у дорослих або кал у дітей. Це дослідження допомагає не лише за лічені години встановити діагноз туберкульозу, але й визначити чутливість до одного з основних протитуберкульозних препаратів, що є критично важливим для раннього початку ефективного лікування.
Забір біологічного матеріалу та направлення на даний тест проводиться в медзакладі, куди зі скаргами звернувся пацієнт (найчастіше в закладах, що надають первинну медичну допомогу), та доставляється до найближчого – де встановлені системи Xpert.
ПОЧАТОК ЛІКУВАННЯ: СТАЦІОНАР ЧИ АМБУЛАТОРІЯ?
Якщо аналізи підтверджують діагноз, сімейний лікар скеровує пацієнта до лікаря-фтизіатра (спеціаліста з туберкульозу), який проводить додаткові обстеження та призначає схему лікування. У більшості випадків лікування можливе амбулаторно, без госпіталізації.
Амбулаторне лікування, тобто вдома, пацієнти починають, коли в їхньому мокротинні не виявляється збудник туберкульозу або після 2–3 тижнів ефективного лікування, якщо лікар підтверджує відсутність ризику поширення хвороби. Це безпечно для оточення, бо така людина не поширює інфекцію, хоча лікування ще триває.
У стаціонарі пацієнт може перебувати лише за певних умов, наприклад, у разі тяжкого стану або за наявності бактеріовиділення (за неможливості забезпечити безпечне лікування вдома). Для цього в кожному регіоні є стаціонарні відділення у фтизіопульмонологічних закладах.
РОЛЬ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ
Амбулаторне лікування туберкульозу у більшості випадків веде сімейний лікар, інколи — фтизіатр. За потреби сімейний лікар може отримати консультацію фтизіатра щодо тактики ведення свого пацієнта.
Сімейний лікар супроводжує пацієнта протягом усього лікування:
безоплатно видає необхідні препарати, які отримує від регіонального фтизіопульмонологічного закладу;
призначає необхідні аналізи для моніторингу стану пацієнта, відстеження успішності лікування та раннього виявлення можливих побічних реакцій на терапію;
надає психологічну підтримку.
Такий підхід забезпечує рівний доступ до якісних медичних послуг, безперервність медичної допомоги та підвищує ефективність лікування.
ПІДТРИМКА ДЛЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ
В умовах воєнного стану пацієнти з туберкульозом можуть отримати лікування в будь-якому куточку країни незалежно від місця реєстрації. Якщо у вас є симптоми туберкульозу, зверніться до найближчого медичного закладу. Усім внутрішньо переміщеним особам гарантується право на безоплатну медичну допомогу. Це право реалізується через Програму медичних гарантій
СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА ПАЦІЄНТІВ
Кожна людина, яка лікується від туберкульозу, за потреби, може отримати послуги медико-психосоціального супроводу, скажімо, проконсультуватися з психологом, юристом чи отримати інші послуги для підтримки прихильності до лікування та його успішного завершення. Для цього достатньо звернутись до свого лікуючого лікаря. Або лікар сам запропонує пацієнту дані послуги та скерує до їх отримання після оцінки рівня прихильності людини до лікування чи наявності складних життєвих обставин, які можуть негативно на неї вплинути. Такий підхід допомагає пацієнтам легше пройти шлях до одужання, відчуваючи підтримку в подоланні хвороби.
Ці послуги доступні для людей, які лікуються від туберкульозу на території всієї країни, яка підконтрольна уряду України та надаються в рамках державного, місцевого та грантового фінансування неурядовими організаціями.
Державною установою “Центр громадського здоров’я МОЗ України” за сприяння МОЗ здійснюється закупівля послуг медико-психосоціального супроводу за кошти державного бюджету з 2022 року.
У 2025 році ці послуги за кошти державного бюджету надаються в декількох регіонах України, а саме Львівська, Запорізька, Полтавська та Рівненська області. В інших регіонах ці послуги так само продовжують надаватись за кошти гранту Глобального фонду. Після завершення війни планується розширення цих послуг за кошти державного бюджету.
Важливу роль у підтримці людей, які лікуються від туберкульозу, відіграють благодійні організації. Вони, зокрема, допомагають подолати соціальні бар’єри, які можуть перешкоджати лікуванню.
Благодійна організація CO «Light of Hope»/БО «Світло надії» (Полтавська обл.) супроводжує пацієнтів із моменту встановлення діагнозу. За словами проєктного менеджера цієї благодійної організації Олексія Паньківа, шлях пацієнта розпочинається з направлення лікарем на соціальний супровід.
«Далі мультидисциплінарна команда проводить оцінку його потреб і ризиків відриву від лікування. Разом із клієнтом ми формуємо індивідуальний план супроводу», — пояснює Олексій Паньків.
Важливим етапом є оцінка психоемоційного стану, яка допомагає визначити потребу в додатковій психологічній підтримці. Якщо така потреба є, клієнта перенаправляють до психолога для отримання консультацій.
Для пацієнтів із високим ризиком відриву від лікування передбачено щоденну доставку протитуберкульозних препаратів або відео-ДОТ (відео-підтримуюче лікування) їхнього прийому.
Соціальні працівники проводять регулярні консультації, під час яких пацієнт отримує інформацію про лікування, можливі побічні ефекти та правила інфекційного контролю.
Медичне обстеження проводиться на проміжних етапах і після завершення лікування, а соціальний працівник супроводжує пацієнта для його проходження.
Для заохочення до лікування пацієнти отримують транспортні послуги, картки поповнення мобільного зв’язку та продуктові сертифікати.
«Фінальним етапом спільної праці пацієнта і мультидисциплінарної команди є одужання людини від туберкульозу та повернення до повноцінного життя», — підсумовує Олексій Паньків.
Comentarios